Тренер чоловічої збірної України з боксу – про виступи наших бійців на міжнародному турнірі в Угорщині.
Меморіал Іштвана Бошкая – престижний міжнародний боксерський турнір, і в ньому традиційно змагаються наші представники, які цьогоріч здобули там відразу шість медалей. Про виступ нашої збірної в Угорщині прес-службі ФБУ розповів її тренер Роман Семенишин.
– З Угорщини ми привезли одну золоту, три срібні та дві бронзові медалі – прізвища їх власників всім відомі. Відмічу, що дуже близьким до перемоги у змаганні супертяжів був Андрій Городецький: два раунди хорвату Марко Мілуну він програв, у третьому відправив суперника у нокдаун, але не «добив». Також треба сказати, що було суперечливе рішення суддів по півфінальному поєдинку у категорії 52 кг, де боксеру з Ботсвани Раджабу Отукіле віддали перемогу в протистоянні з нашим Андрієм Тишковцем, який завоював «бронзу».
– Що скажете про хлопців, які залишилися без нагород?
– Максим Пилипець у категорії 69 кг програв росіянину Андрію Замковому, призеру Олімпійських ігор та чемпіонату світу. Рахунок у бою був 2:3, так що ніяких претензій до нього немає. Олексій Козьолок у вазі 60 кг увійшов до нашої команди буквально в останню хвилину, тому що інші хлопці захворіли – він достойно «воював» з казахом Серіком Теміржановим, тому до нього також нема питань. У категорії 75 кг Микита Якимчук програв молдованину Віктору Карапчевському – дуже старався, але мені здається, що він міг пройти цей бій, так що треба попрацювати над собою.
– Наскільки вдалими можете назвати загальні результати нашої збірної?
– Особисто я сподівався хоча б на два-три «золота». Але більшість наших хлопців ще дуже молоді – для них це перший серйозний міжнародний турнір. Тому виступила команда, як не мене, достойно – суперники вигравали лише за рахунок досвіду. На наступних змаганнях наші хлопці проявлять себе ще краще!
– Як оцінили б організацію турніру та його умови?
– На цьому турнірі ми не перший раз. Меморіал Іштвана Бошкая завжди був хороший як по організації, так і по умовам, але відчувалася упередженість – часто угорці судили не зовсім об’єктивно. Нинішнього ж року на рівні було і суддівство. Взагалі, повертаючись до вашого попереднього питання, зазвичай ми привозили з Угорщини дві-три медалі, минулого року було два «золота», а зараз – відразу шість медалей, так що по кількості медалей виступ дуже хороший. Віримо, що кількість перейде і в якість!
– Чи переглядали боксерів з інших країн? Можливо, побачили щось цікаве для себе?
– Якихось екстра-сильних нових спортсменів або «зірок» я не побачив. Відмічу, що добре проявили себе африканці: на турнірі було двоє міцних, навчених боксерів із Ботсвани. Схоже, що Африка потихеньку починає входити в світовий бокс. В цілому, у Дебрецені змагались більш ніж півтори сотні спортсменів з 25 країн – в основному, другі-треті номери збірних. Можливо, один-два боксери були як перші номери – основні ж команди поїхали на турнір «Странджа». Але є боксери з інших країн, які планували змагатися на обох турнірах – з Угорщини вони поїхали до Болгарії, щоб отримувати досвід ще й там.
– Декілька слів про найближчі плани нашої команди?
– По закінченні змагань в Софії у нас буде загальний збір, де команда продовжить формуватися. На турнірі ж Мангера буде повністю затверджений склад збірної, який прийме участь у Європейських іграх. Наступний етап – чемпіонат світу, але до цього ще далеко – можливо, на ньому зміняться навіть деякі вагові категорії.
ЗАЛИШИТИ Коментар