Боксери, які мали щастя попрацювати під керівництвом цього наставника, називають його суворим, вимогливим, але, зрештою – найкращим спеціалістом з боксу в нашій державі! Заслужений тренер України Михайло Проскурня виховав десятки здібних і успішних спортсменів. Сьогодні Михайло Мусійович відповів на запитання прес-служби ФБУ.
– Михайле Мусійовичу, згадайте, як розпочинали свою тренерську кар`єру.
– Свій шлях у спорті я почав у 1965 році, будучи юнаком. Норматив майстра спорту виконав у 1970 році. Згодом, закінчивши вищий навчальний заклад, я почав працювати тренером. Найважчим на початку тренерської кар`єри було передати дітям той досвід, який я отримав за 12 років виступів на рингу.
– Талановитий боксер чи трудолюбивий?
– Будучи талановитим спортсменом, ви можете досягти успіху, але без працелюбності цей успіх не буде довгостроковим. Без цієї якості ви не доб`єтесь по-справжньому високих результатів.
– Ваша вихованка Анжела Торська довгий час показувала чудові результати. Розкажіть, як почали працювати з нею?
– Анжела була однією з найталановитіших з-поміж усіх, хто в мене займався. Вона прийшла до мене з надмірною вагою – 112 кілограмів. Спершу вона просто хотіла скинути зайву вагу. Це в неї вийшло! Виступала Анжела у ваговій до 80 кілограм. Вона була дуже працелюбною і це, звичайно ж, давало результат. Вона стала чемпіонкою світу, Європи, п’ять разів вигравала Україну. Також хорошою спортсменкою була Аня Жирюк. Тренувалися вони з Анжелою разом. Аня була срібною і бронзовою призеркою Європи.
– За свою тренерську кар`єру ви більше часу проводили вдома з рідними чи з вихованцями в залі?
– Дві мої дочки завжди ображалися на мене за те, що більше часу я проводив зі своїми вихованцями. Не було коли з ними їздити по морях, відпочивати, бо було чимало роботи в залі. Робота тренера вимагає серйозної концентрації. Це – постійні виступи. Вихідні дні – змагання, будні дні – тренування. Пощастило, що моя дружина мене розуміла. Звичайно, були моменти, коли рідні ображалися на мене, але робота потребувала повної віддачі. На щастя, мої діти та дружина витримали і до сьогоднішнього дня вони зі мною, поважають та люблять мене.
– Які цілі ставите перед собою?
– Все своє життя я працював над тим, аби оздоровити дітей. Бокс, якщо він поставлений правильно, націлений на те, щоб оздоровляти дітей. Це і залишається моєю основною задачею.
На фото: Михайло Проскурня разом зі своєю найвідомішою ученицею, чемпіонкою світу 2002 року Анжелою Торською.
ЗАЛИШИТИ Коментар