Андрій Ісаков: «По можливості, допомагаємо людям з житлом, харчуванням, гуманітарною допомогою, стараємось бути максимально корисними для тих, хто цього потребує…»

Андрій Ісаков: «По можливості, допомагаємо людям з житлом, харчуванням, гуманітарною допомогою, стараємось бути максимально корисними для тих, хто цього потребує…»

Виходець із Агрономічного, він є одним із найперспективніших молодих боксерів України, що успішно поєднує виступи за національну збірну з професійним боксом. Так, на професійному ринзі Андрій Ісаков виграв вісім поєдинків з восьми, а п’ять з них узагалі увінчав нокаутом, ставши одним з найпізнаваніших спортсменів Вінниці та регіону.

З початком війни Ісаков повернувся до Агрономічного — от вам яскравий зразок незнищенної любові до малої батьківщини — щоб оберігати свій рідний край у складі місцевої тероборони та допомагати приїжджим людям з житлом, харчуванням та гуманітаркою.

Пресслужба ФБУ розпитала у талановитого боксера з Вінничини про те, яким був його останній день до війни, плани на майбутнє, волонтерську діяльність та тренування у воєнних умовах…

—  Яким був ваш останній день до війни?

— Напередодні війни ми з дружиною насолоджувались життям та нашим синочком, мріяли, будували плани на майбутнє… Проте наступного дня наше змінилося в гірший бік. Двадцять четвертого лютого ми прокинулися вночі від гучних вибухів. Стало зрозуміло, що росія взялась бомбити українську землю. Ми одразу здзвонились з іншими членами нашої родини, переконались, що всі живі та здорові. Після чого зібрали речі та з’їхались до Агрономічного, щоб бути разом та підтримувати один одного. Через декілька днів після початку війни я долучився до територіальної оборони ОТГ Агрономічне, після чого відправив свою родину в безпечне місце.

— Де знаходитесь зараз? Чи вдається зараз підтримувати форму?

— Зараз я знаходжусь в Агрономічному. Від початку березня взявся тренуватися, відновлювати спортивну форму. Тренуюсь у нашому залі під керівництвом мого першого та діючого тренера Владислава Оспражановича Кошеєва. До речі, разом зі мною тренуються мої друзі із Запоріжжя, Маріуполя, Харкова та інших міст. Зараз планувати щось грандіозне я не можу, адже не зрозуміло, що буде завтра.

Нам відомо, що ви допомагаєте людям, котрі прибули з інших регіонів?

— Так. Разом з друзями та однодумцями допомагаємо приїжджим людям з житлом, харчуванням, гуманітаркою. Стараємось бути максимально корисними для тих людей, хто цього потребує.

— Перше, що Ви зробите, коли наступить мир?

— Перше, що зроблю після війни — обійму всіх своїх рідних, яких зараз немає поруч.

— Що Ви хочете побажати усім українцям?

— Хочу побажати усім українцям мирного неба та добра! Хочеться, щоб весь наш народ був як одне ціле та допомагали один одному! Перемога буде за нами! Я впевнений у цьому! Слава Україні! Смерть ворогам!

ЗАЛИШИТИ Коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.