Анастасія Ковальчук не так давно радувала своїх прихильників яскравими перемогами на професійному ринзі, успішно захищала честь рідного регіону та збірної України на міжнародних змаганнях… З початком війни, однак, життя успішної спортсменки змінилося — титулована боксерка із Черкащини долучилась до волонтерства і тепер уміло поєднує допомогу людям, що постраждали від російської війни, з роботою та тренувальних зборах в Умані.
Анастасія Ковальчук розказала прес-службі ФБУ, як змінилося її життя внаслідок російського вторгнення, та розповіла про хід навчально-тренувальних зборів в Умані.
— Настю, розкажіть, як ви стали волонтером.
— Починаючи з перших днів війни я допомагала біженцям з ночівлею, допомагала продуктами людям похилого віку. Так, нашу область не зачепила війна, проте в місто заїхало багато біженців з окупованих територій… Ці люди втратили своє майно і доходи, залишилися віч-на-віч з бідою. Я прагнула допомогти переселенцям, що потрапляли до мого дому. Хотіла обігріти їх, нагодувати і трішки заспокоїти…
— Знаємо, що ви разом з тренером Віктором Петриченком організували навчально-тренувальні збори для тих українських боксерок. Розкажіть нашим читачам про ці збори…
— Ці збори проходять в Умані, в них беруть участь Марія Мирошниченко з Київської області, сумчанка Крістіна Ющук та місцеві молоді перспективні дівчата. Ми тренуємось двічі на день, відвідуємо басейн та сауну, граємо в футбол, волейбол, бігаємо на та короткі та довгі дистанції, відпрацьовуємо роботу на снарядах і в парах, піднімаємо фізичну та силову витривалість…
— Перше, що зробите, коли наступить мир?
— Зустрінусь з близькими людьми та друзями. Як це не прикро визнавати, але раніше мені не вистачало часу для близьких… За маяк мені правила кар’єра. Але з початком війни мої життєві цінності відчутно змінилися. Тепер я боюсь втратити своїх близьких. Щодня я мрію лиш про одне — щоб це жахіття закінчилось, а всі люди залишились живими та неушкодженими. Я знаю точно, Україну не зламати, борімось і поборем!
ЗАЛИШИТИ Коментар