Роман Семенишин очолює жіночу збірну України серед молоді з 2021 року. На минулій європейській першості дівчата під керівництвом Романа Степановича завоювали 1 золоту, 2 срібні та 4 бронзові медалі. Про підсумки минулого року, специфіку роботи з дівчатами та плани на майбутнє старший тренер команди поговорив з прес-службою ФБУ.
– Романе Степановичу, вже у цьому місяці у Луцьку проходитиме Чемпіонат України з боксу серед молоді. Які у вас очікування?
– До цього відповідального старту залишилися лічені тижні. Перша та найголовніша наша мета – це формування збірної. У нас змінилася вікова група. Будемо дивитися молодих дівчат 2005 року народження і формувати команду, яка братиме участь і в чемпіонаті Європи, і в чемпіонаті світу. В моїх планах зберегти максимальну кількість дівчат, щоб вони залишалися в боксі і перейшли в наступний рік, в дорослий бокс і показували результат.
– Ви досить тривалий час були одним з тренерів дорослої збірної. Як вам працюється з дівчатами?
– Я працюю з дівчатами, грубо кажучи, рік. Очолити збірну я погодився в лютому 2021 року, як раз тоді був чемпіонат України. Вже встиг з дівчатами взяти участь у чемпіонаті світу і чемпіонаті Європи. Робота з дівчатами – це трохи інша специфіка. Перші півроку в мене були невеликі складнощі. Але потім все вирівнялося. Для себе зрозумів, що дівчата більш чутливі і потребують більше уваги.
– Яка головна відмінність в роботі з хлопцями та представницями прекрасної статі?
– Головна відмінність – це людський фактор. Дівчата більш емоційні. До них треба правильно підійти. Якщо з хлопцями можна бути жорсткішим, то з дівчатами так не вийде. Треба більше часу, щоб їм щось розказати, показати. Чоловічий бокс є більш агресивним, жорстким та інтенсивним. Але в той же час не стоїть на місці і бокс жіночий. Він підіймається, розвивається в світі і в Україні.
– В минулому році команда під вашим керівництвом пройшла два збори. Чи є вже заплановані заходи на 2022-й?
– Так, я б хотів, щоб наші навчально-тренувальні збори проходили в різних місцях. Це дуже важливо, коли ви не стоїте на місці, а постійно знаходите та відкриваєте для себе щось нове. Перед чемпіонатом Європи, що проходив у Будві, ми провели два збори. Особливо мені сподобався той, що пройшов у селі Яблуниця, на Івано-Франківщині. Для плідної роботи там були всі умови: три зали, сауни, гори. Хотілося, щоб таких місць було більше. Наприклад, є подібна хороша база у Ворохті. Ще один збір ми робили у Львові. Чудові умови є у Конча-Заспі, Тисовці. Треба, аби географія баз розширювалася.
– Які задачі ставите перед собою та командою у цьому році?
– Треба працювати, вірити – і результат прийде. Кожна країна і команда хочуть завоювати максимальну кількість медалей. Моя ціль як тренера є аналогічною. Треба налаштовувати себе на найліпші результати. Основна задача, яку я бачу – це зберегти дівчат. Щоб їх якомога більше перейшло у дорослий спорт. Хочеться, аби вони завойовували медалі і водночас здобували досвід. І це я говорю за всіх дівчат, а не тільки за перших номерів. Важливо, коли в команді є здорова конкуренція. Це йде на користь усім. Другі та треті номери мають мати мотивацію залишатися в збірній і працювати на майбутнє, аби мати змогу брати участь у міжнародних стартах. Ідеально – це коли перші номери поїдуть на чемпіонати Європи та світу, а другі та треті в той самий час вирушать на міжнородні турніри.
ЗАЛИШИТИ Коментар