На прохання прес-служби ФБУ боксерський оглядач сайту Gazeta.ua і «Газети по-українськи» Василь Танкевич поділився своїми думками про Європейські ігри, шанси наших боксерів і очікування від їхнього виступу.
– Як вважаєте, кому з наших до снаги буде поборотися за медалі?
– Поборються усі, принаймні кожен із 13-ти їде в Мінськ з таким наміром. В першу чергу це Сашко Хижняк – боксер елітного рівня, суперзірка любительського боксу. Зрозуміло, з його статусом, будь-яке місце окрім першого, вважатиметься провалом. Мають підтвердити невипадковість своїх перемог на домашньому чемпіонаті Європи 2017 року Юрій Шестак і Віктор Вихрист. Вони просто зобов’язані бути у медальному заліку. В нас потужна жіноча команда. Не здивуюся, якщо усі троє підопічних Сергія Гордієнка стануть призерками Європейських ігор. Загалом розраховую, що близько половини з наших (6-7) здобудуть в Мінську медалі, а 2-3 з них будуть найвищої проби. Це дозволить поборотися за перше загальнокомандне місце, зокрема, з Англією та Росією.
– У якій формі підходить збірна до Європейських ігор? Чи переконливими видалися вам виступи наших провідних боксерів на цьогорічних турнірах у Тбілісі, Белграді, Херсоні?
– Команда планомірно і методично готувалася до цього турніру, який матиме також ранг чемпіонату Європи, тому повинна бути у білоруській столиці на піку своєї форми та можливостей. Насправді в Мінську ми побачимо, як актуальний (не домашній) рівень збірної, так і роботу її нового очільника Леоніда Лоївського, для якого цей турнір буде фактично бойовим хрещенням на такому серйозному рівні.
– Європейські ігри як відносно новий турнір. Чи зайняли вони свою нішу в календарі світового спорту? Якого рівня там змагання, зокрема, боксерські?
– Як я вже казав, боксерський турнір у Мінську це два в одному: і Європейські ігри, і чемпіонат Європи. Серйозний рівень і статус, спортсмени це розуміють і відповідним чином до нього готуються та налаштовуються. Враховуючи те, що вересневий чемпіонат світу в Єкатеринбурзі не буде ліцензійним на Олімпійські ігри, європейським командам немає великої необхідності обирати пріорытетніший з-поміж Європейських ігор і чемпіонату світу. Тому в Мінськ вони мали б привезти свої найсильніші склади, хіба що за винятком декількох збірних – тої ж Росії, яка у двох категоріях не виставить у Мінську лідерів.
– Ми пережили «золоте покоління» в олімпійському боксі України, більшість із цих хлопців зараз борються за найвищі титули і в профі-ринзі. Яка ваша думка стосовно нинішніх лідерів нашої збірної? За ким із них порадите стежити особливо пильно?
– Особисто мені найцікавіше буде спостерігати в Мінську за Хижняком. Яким він буде у порівнянні з собою взірця феєричного 2017 року. Побачимо такий же “Tank-style”, який усіх перебивав і перепрацьовував, до якого ми всі звикли, чи це буде вдосконалена, більш різноманітна і технічна версія себе, зокрема з кращою роботою ніг. Дуже хотілося би щоб Сашко прогресував і цей прогрес було помітно вже на Європейських іграх. Також в Мінську особливо буду стежити за виступом Степана Грекула. Надіюся, цей турнір стане для нього проривом на дорослому міжнародному рівні.
– Заглядаючи в майбутнє. Наша система підготовки, наша вітчизняна школа боксу продовжує продукувати дуже якісних бійців. Як оціните розвиток боксу в державі, що можна сказати про проблеми й надбання виду спорту в Україні?
– За родом своєї діяльності часто доводиться спілкуватися з боксерами і тренерами, читати їхні коментарі в соцмережах. Проблеми в нашому боксі вони зводять до двох: суддівство і протегування. Це те, що їх найбільше турбує.
ЗАЛИШИТИ Коментар