За матеріалами: Українська правда
Мій перший турнір був у Харкові і, чесно кажучи, не пригадую ні суперниці, ні назви змагання.
Будь-яка нова справа, а тим більше у спорті – це випробування. Є хвилювання, адреналін б’є, але якщо ти знаєш свою роботу, то виходиш на ринг і робиш її.
У мене був не страх, а бажання себе проявити.
Виходила на ринг із хорошим, бойовим настроєм — з таким і сходила з нього.
Дуже добре пам’ятаю свій перший чемпіонат України, який проходив у Коломиї.
Там змагалися дівчатка 1994-1995 років народження, а я – 96-го. Щоб взяти участь, ми шестірку виправили на п’ятірку – інакше мене б не допустили до змагань.
Для будь-якого спортсмена здоров’я – найважливіше, тому треба за собою стежити.
Був період, коли я мала проблеми з колінами, лікувалася більше року з компресами та уколами.
Перед чемпіонатом Європи мені було 16 років, я тренувалася без тренера.
Ми щоденно забігали на гору – гарненьку таку, пристойної висоти, і я завжди була перша, аж поки через кисневе голодування не знепритомніла.
Потрібно знати свій організм та намагатися менше наражати себе на небезпеку.
Стереотипи у жіночому боксі
Усі стереотипи допоможе побороти сам жіночий бокс.
Є ті, кому він подобається, а є ті, кому ні.
Люди, яким цікавий бокс, обов’язково з часом визнають жіночий бокс і будуть за ним стежити.
Тому що рівень змагань зростає, сама інтенсивність, напруженість поєдинків також.
Якщо бій красивий, у нього гостра драматургія та цікаве тактичне протистояння, то він не залишить байдужими нікого, незалежно від статі спортсменів.
Для мене бокс – мистецтво, не лише спорт. Так, тут треба проявляти мужність, терпіння, силу, але ще треба думати, хитрувати, грати.
Не просто брати своєю фізичною силою, а використовувати інтелект.
Щоб бокс був красивим, а його недарма порівнюють із шахами, треба думати.
Тому цей вид спорту загальнолюдський – не лише жіночий чи чоловічий.
Кожна нова перемога, кожне нове змагання змінюють думки суспільства про жінок у боксі.
Яскраві боксери та щорічні перемоги поступово зменшуватимуть кількість запитань та стереотипних упереджень.
Буває, що людям не подобається, кажуть, що це не жіноча справа. Ну, що ж – їх переконати можна тільки самим спортом.
Якщо хочете займатися боксом, але є якийсь сумнів – не робіть цього, якщо ж є інтерес – спробуйте, чому ні?
Є, звичайно, такі люди, яким навіть зайти на ринг – уже стрес чи страх. Але треба розуміти: вас же на початку занять не поставлять боксувати з майстром спорту. Ви будете зростати разом із вашими товаришами по тренуваннях.
Коли я тільки починала займатися боксом, у нас заняття більше включали футбол, атлетику, ми в походи ходили з ночівлею.
Тренери грамотно влаштували роботу, щоб нас зацікавити – вже потім ми заходили в ринг, займалися на лапах.
До того часу вже буде зрозуміло – це вам цікаво чи ні, маєте хист до боксу чи ні.
Спорт навчає дисципліні, сміливості та організованості. Мені здається, що такі навички тільки на користь кожній людині.
Ганна Охота, українська боксерка, призерка чемпіонату світу 2018 року, призерка чемпіонату Європи 2018 року.
ЗАЛИШИТИ Коментар