Тарас Бондарчук за рішенням суддів програв фінал чемпіонату Європи з боксу серед юнаків, але заслужив оплески всіх присутніх. Більше того, фахівці відзначали що саме наш боксер заслуговував золотої медалі…
Але сам спортсмен фінальний бій уже не прокручує в пам’яті. Попереду – новий відповідальний старт, отож перед від’їздом на Олімпійські ігри серед молоді Бондарчук поспілкувався з прес-службою ФБУ.
– Давайте почнемо бесіду не з близьких стартів, а із довгої дороги до них. Пригадаєте фінал останнього чемпіонату Європи
– У тому бою я програв азербайджанцю Нурлану Сафарову. Бій вийшов рівний, але йому віддали перемогу. Потім завдяки злагодженим діям НОК України та Федерації боксу України все ж таки вдалося відстояти право моєї участі в юнацьких Олімпійських іграх. Дуже був цьому радий. Емоції переповнювали. Дякую усім!
– Хто був найскладнішим суперником на цьому чемпіонаті? Які бої вийшли найбільш важкими?
– Цікавих боїв було багато. Але найяскравішим суперником був саме азербайджанець у фіналі.
– Чого чекаєте від майбутнього старту на Олімпійських іграх?
– Настрій позитивний. Повторюсь, дуже зрадів, коли нам дали ліцензію на участь в неї. Тим більше, отримали її за день до закінчення реєстрації! Готуємось дуже ретельно, щоб вийти на пік форми та як найкраще представити нашу країну на такому масштабному спортивному заході.
– Які з минулих ваших міжнародних турнірів були запам’ятались більше за інші?
– Чемпіонат світу по юніорах, який проходив в Санкт-Петербурзі. У півфіналі програв кубинцю та посів третю сходинку. Також сильний турнір минулого року був у Німеччині: там були казахи, узбеки, американці. А цього року я на нього не поїхав, тому що він не дуже підходив під графік нашої підготовки.
– Щось запланували у Аргентині, окрім самих змагань?
– Подивитися місто, подивитися змагання з інших видів спорту та повболівати за наших у всіх видах спорту. Підтримаємо всіх наших спортсменів, не тільки бокс.
– До слова, знайомі з кимось із українців, які входять до збірної України, що стартує в молодіжних Олімпійських іграх?
– Так, познайомились на презентації з Владиславом Остапенком (вільна боротьба) та з фехтувальницею Катериною Чорній.
– А з ким із вже знайомих суперників зустрінетесь на Олімпіаді?
– Знаю чемпіона світу, таїландця. Думаю, що буде там і азербайджанець, якого я вже згадував.
– Перемога проти нього буде вдвічі принциповішою?
– Авжеж. Головне, щоб суддівство було справедливе. Зробимо все, що в наших силах.
– Пару слів про себе. Звідки родом, перший тренер, хто тренує зараз?
– Родом я з Хмельницької області, місто Шепетівка. Перший тренер – Максим Олегович Алтунян. Зараз тренуюся у Олександра Івановича Поліщука в Броварах, в спортінтернаті. Представляю спортивний клуб Сергія Дзиндзирука.
– Як потрапили до боксу? Чи займався ним хтось із родини?
– Батько колись в молодості боксував. Раніше там, де він жив, бокс був не дуже розвинутий. Він десь займався чисто для себе. А я потрапив до боксу, тому що батько привів мене на секцію. Так вже з шести років і займаюся.
– Кого могли б назвати своїм кумиром у боксі?
– Василь Ломаченко. Рівняюсь на нього.
ЗАЛИШИТИ Коментар