Цотне Рогава: «Найбільша мета на даний момент – потрапити на Олімпіаду 2020»

Цотне Рогава: «Найбільша мета на даний момент – потрапити на Олімпіаду 2020»

Справжнім відкриттям Меморіалу Миколи Мангера, який нещодавно пройшов у Херсоні, став боксер категорії 91+ – одесит Цотне Рогава. Його впевнену перемогу відзначили фахівці, а вона тим більше цінна, якщо врахувати особливий шлях у спорті героя нашої бесіди.

Чемпіон світу з тайського боксу, Рогава провів біля 30 поєдинків на профі-рингу з кікбоксингу. Нині ж 26-річний боєць зосередився на боксі, де, як бачимо, у нього також прекрасні успіхи. На шляху до золотої медалі херсонського турніру Класу «А» Цотне легко розібрався із суперником із Алжиру – Шуайбом Булудінасом, дворазовим учасником Олімпійських ігор, топом АПБ, переможцем Всеафриканських ігор та Кубка африканських націй, а в фіналі переміг литовця Барановаса. Бої за участі Рогави стали прикрасою турніру.

– Як вам вдалося спробувати такі різні, в принципі, бойові дисципліни і скрізь бути успішним? Чемпіон світу з тайського боксу, кікбоксер та суперважковаговик одночасно…

– Мій перший тренер, Володимир Пішенін, прищепив мені любов працювати руками – він давав багато вправ на розвиток рук. Надалі це принесло високі результати в тайському боксі та допомагає мені в моїх починаннях в класичному боксі.

– А якщо порівняти з особистої практики, в чому різниця між цими видами?

– Найбільш значуща відмінність в тому, що тайський бокс називають «бій восьмируких», тому що там ми працюємо руками, ліктями, ногами та колінами. У боксу свої великі переваги – цей вид спорту поєднує силу та інтелект.

– Коли ви вперше спробували себе у боксі?

– У 2013 році готувався на чемпіонат України з тайського боксу, і мені надійшла пропозиція по приїзду виступити на чемпіонаті України з класичного боксу. Я з радістю її прийняв, і ми поїхали в Івано-Франківськ, де провели три бої, в яких здобули дві перемоги. Виконав норматив, мені присвоїли звання майстра спорту України з боксу.

– За цими результатами – й плідна робота ваших тренерів?

– Саме так. Дуже вдячний їм за співпрацю та безцінні поради. Володимир Вікторович Пішенін привів мене до трьох перемог на чемпіонатах світу та Європи. Так само відзначу старшого тренера збірної України – внесок Павла Сергійовича Євтушенка в наші перемоги також великий. Мій перший тренер з боксу – Андрій Данилович Бараненко, він також немало зробив для мого розвитку. Зараз мій тренер – Абел Оганесович Хачатрян, з яким ми багато працюємо та розвиваємо мої навички та здібності в боксі.

– Свого часу вас запрошували на перегляд до «Українських Отаманів», але ви відмовився. Чому?

– Це був 2014 рік, і тоді дійсно надходили запрошення від «К2 Promotions» та від «Українських Отаманів». Я не відмовлявся, просто за станом здоров’я мені довелося призупинити свою спортивну кар’єру на вісім місяців.

– Перейдемо до Меморіалу Мангера. Скільки боїв ви провели та проти кого?

– Провів три бої і здобув три перемоги. Перший – проти бійця з Алжиру, другий – проти українця, а фінальний поєдинок був проти бійця з Литви.

– Знаємо, що там суперник із Алжиру був супер-потужний, дворазовий учасник Олімпійських ігор, але ви «розметали» Булудіната…

– Так, суперник із Алжиру був дуже досвідчений, але у нас з тренером був обраний правильний план бою і ми виконали його. Тому й перемога вийшла заслуженою.

– Які враження від турніру загалом?

– Тільки хороші! Турнір відмінно організований і мені все дуже сподобалося. Планую й надалі брати в ньому участь.

– Про походження. Ви народилися в Грузії, так? Де зараз мешкаєте і в кого тренуєтеся?

– Так, народився я в Грузії, місто Зугдіді. Зараз живу в Одесі.

– Які враження від українського боксу?

– Тільки якнайкращі враження. Всі знають, що тут вихована велика кількість чемпіонів.

– А як зараз розвивається грузинський бокс?

– Так як раніше я перебував в іншому виді спорту, ще не встиг відстежити розвиток грузинської школи боксу. Але, впевнений, вона також сильна і не стоїть на місці.

– Хто ваші улюблені боксери?

– Якщо говорити за бокс незалежно від часу, то це Мохаммед Алі, Марко Антоніо Баррера та Тайсон Ф’юрі.

– А що любите, окрім бойових єдиноборств?

– Моє хобі – це футбол та баскетбол, в які полюбляю грати у свій вільний час. Взагалі, дуже люблю спорт і ціную те, що він може дати для розвитку людини.

– Що могли б назвати першим у вашому вже величезному списку досягнень?

– Основними своїми досягненнями в тайському боксі вважаю перемоги на трьох чемпіонатах світу і трьох чемпіонатах Європи. Триразовий чемпіон світу серед професіоналів, тому маю звання заслуженого майстра спорту України.

– Який план роботи на цей рік? І які взагалі цілі в боксі?

– На цей рік перший пункт в плані роботи у мене – стати чемпіоном України з боксу. А найбільша мета на даний момент – потрапити на Олімпіаду 2020. Загалом же, моя мета – стати чемпіоном світу з боксу серед професіоналів. Це той шлях у боксі, який всі найвеличніші бійці проходять крок за кроком.

ЗАЛИШИТИ Коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.