Вероніка Кускова: «Моє дитяче захоплення стало улюбленою роботою»

Вероніка Кускова: «Моє дитяче захоплення стало улюбленою роботою»

Про бокс і після боксу – в нашому інтерв’ю.

Відома миколаївська боксерка Вероніка Лобанова (тепер – Кускова) – багаторазова чемпіонка України, призерка чемпіонату Європи. Завершивши виступи, стала перед вибором – але вирішила залишитися в спорті. Про свою кар’єру і нову роботу розповіла в нашому інтерв’ю.

ПРОФІЛЬ FACEBOOK – https://www.facebook.com/profile.php?id=100010733179575

ПРОФІЛЬ INSTAGRAM – https://www.instagram.com/boxing_coach_lobanova/

– Вероніка, ваші досягнення в спорті вагомі й відомі. А як ви потрапили до боксу і чому вибрали саме цей вид спорту?

– Зі спортом я дружу все дитинство, але спершу займалася, до речі, абсолютно іншими видами. Починала взагалі з танців, але потім захотілося займатися якимось бойовими мистецтвами. Тато відвів мене на тхеквондо, куди я в підсумку ходила близько року. Навіть встигла взяти участь в різних змаганнях.

– У чому причина такої різкої зміни напряму? З танців на тхеквондо…

– Причини як такої немає, просто захотілося позайматися чимось бойовим.

– Чи були нагороди в тхеквондо?

– Чемпіонат СНД виграла. Майже дійшла до чорного поясу…

– Знаємо, що в тхеквондо ви отримали травму…

– Так, з хребтом були проблеми: не могла бити ногами. Якраз на боксі зміцнила спину…

– До боксу ви займалися і кікбоксингом, поєднаним з аеробікою – так званим аерокікбоксінгом. Як довго і що це за спорт?

– Аерокікбоксінгом займалася пару місяців. Сказала б, що скоріше знову займалася танцями (сміється). Хоча це дуже цікавий і красивий вид спорту.

– Коли потрапили до боксу?

– У бокс прийшла в 2010 році. Головна причина – тут більше перспектив. Моїм першим тренером був Олександр Трондін, а потім перейшла в команду Миколи Хаджиогло.

– Які вершини підкорили в боксі?

– У своєму першому чемпіонаті України посіла друге місце, а вже наступний – виграла. Потрапила до збірної і поїхала на чемпіонат світу. В Анталії зайняла четверте місце. Крім того, брала участь в інших масштабних турнірах. Одним з найбільш значущих результатів стала «бронза» чемпіонату Європи.

– Яка у вас була вагова категорія і хто були головними конкурентками?

– Я боксувала в категорії 60 кг по юніорах і в категорії 64 кг. Конкурентки? Олександра Малеванець та Ніла Липська.

– Пам’ятайте міжнародних суперниць?

– Добре пам’ятаю всіх своїх суперниць. У Instagram підписана на Agnes Alexiusson – дивлюся за її досягненнями.

– А кого вважали основною конкуренткою в міжнародних турнірах?

– Agnes Alexiusson, звичайно. Мій перший міжнародний бій був з нею – на чемпіонаті світу в Анталії. З нею ж у мене був дуже важкий бій за «бронзу» чемпіонату Європи.

– А яка причина достатнього раннього відходу з боксу?

– З самого початку знала, що все життя займатися ним не буду. Бокс для мене був як хобі. Просто настав момент поставити освіту і роботу вище, ніж спорт.

– Чому вирішили стати тренером?

– Все просто. Мені запропонували роботу – я спробувала і мені сподобалося.

– Як юних боксерів і взагалі дітей відірвати від телефонів, ноутбуків, планшетів? Є свій «рецепт»?

– Не бачу нічого погано в тому, що діти користуються технікою. Просто таке захоплення потрібно направити в потрібне русло. Наприклад, нехай дивляться спортивні фільми – вони мотивують. В Інтернеті є бої, турніри, різні ролики, які корисно вивчати юним боксерам.

– А взагалі, що порадите боксерам-початківцям?

– При правильному підході до занять цим видом спорту можна забезпечити не тільки спортивні результати, а й започаткувати майбутню кар’єру. Так складися і у мене – дитяче захоплення стало улюбленою роботою.

– У дитинстві ви мріяли стати лікарем і юристом. Зараз не плануєте рухатися в цих напрямках?

– Ні, я знайшла себе в тренерській професії. Отримала тренерську освіту і з задоволенням працюю за фахом.

ЗАЛИШИТИ Коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.