У цей непростий для країни час Федерація боксу України докладає максимум зусиль, що спортсмени мали можливість займатися улюбленою справою. Так, на чемпіонаті Європи до 22 років, що проходив у Хорватії, наші хлопці та дівчата завоювали десять медалей. Одну з десяти нагород поклала до медальної скарбнички України Сабіна Новосад, що здобула бронзу. Вітаємо Сабіну в нашій традиційній рубриці «Персона дня»!
— Чому бокс та із чого все починалося?
— Я з дитинства була в захваті від чоловічих видів спорту. Любов до спорту мені прищепив батько. Вже тоді я хотіла бути першою в усьому, хотіла відрізнятися від інших. Коли мені було 13, у школі, де я навчалась, відкрили секцію з боксу. Мій тренер Олег Люлько на той момент не хтів мати справ з дівчатами, він не працював з дівчатами… Але я так сильно хотіла займатися боксом, що підійшла до свого вчителя фізкультури і просила його, щоб він записав мене в секцію з боксу. Однак він був завжди занятий, я терпіла-терпіла, після чого взяла його за руку і повела до тренера… Вчитель дав мені хорошу характеристику і так я почала займатися боксом. Після цього на секцію боксу записалося дуже багато дівчат, однак в підсумку вони не пройшли перевірку на міцність. Пам’ятаю, я дуже хотіла показати свою стійкість, я приходила на тренування навіть у неділю. До слова, моя наполегливість, характер та вміння навчатися зіграли дуже важливу роль в моєму житті. Ось так я стала боксеркою.
— Що вас мотивує кожного дня виходити на тренування?
— Мною керує бажання бути першою. Сталячи перед собою мету, я її досягаю. На даний момент, це вже звичка, без якої важко уявити моє життя .
— Ваше життєве кредо…
— Через біль, піт і сльози — до Олімпу.
— Чи є місце страху в боксі?
— На мою думку, страх присутній у кожній людині, і я — не виняток. Не можу сказати, що я боюсь виходити на ринг, чи боюсь свою опонентку. Ні! Мій найголовніший страх — підвести людей, що в мене вірять. Звичайно, боюся показати поганий бокс та підвести тренера, з яким ми дуже довго та прискіпливо готувалися для досягнення цілей.
— Яким був ваш найважчий бій і чому?
— Звичайно, півфінальний бій цьогорічного чемпіонату Європи. Я вперше зустрілась з опоненткою такого високого класу. Для мене це був непростий бій ще й тому, що в мене не було достатньо досвіду, щоб вести бій з високою спортсменкою. У неї розмах рук на половину більший, ніж у мене. Тому важко було підібратися до опонентки на зручну для мене відстань та працювати другим номером. З цією боксеркою треба було працювати в стилі Майка Тайсона… На мою думку, саме цей бій був найважчим в моїй кар’єрі.
— Ваша найважливіша поки що перемога – це…
— Для мене кожна перемога важлива, у кожному турнірі. У 2016 році я стала третьою на чемпіонаті Європи серед юніорів, а цьогоріч здобула бронзу на чемпіонаті Європи до 22-х років у Хорватії. Напевно, саме ці звитяги є найвагомішими у моєму житті.
— Яку мету переслідуєте в боксі?
— На даний момент, я не планую нічого. Хочу зробити паузу і відпочити…
ЗАЛИШИТИ Коментар